Чи може Україна масштабувати контрзаходи проти «Шахедів» так, як Росія масштабує їхнє виробництво і застосування по території України? Це головне питання, яке ставлять останнім часом у зв’язку з тим, що агресор постійно збільшує кількість цих дронів-камікадзе у повітряних атаках. 200-500- 700 штук за ніч: це карколомне зростання українці побачили буквально впродовж першої половини літа. Серед цієї маси є і приманки, і бойові одиниці – що, однак, абсолютно не важливо з точки зору того, що на кожен із них потрібен зенітний боєприпас. Як і в будь якій воєнній сутичці, протидія тут залежить від кількості дієвих технічних засобів та людей, які ними здатні скористатися.
- Чи може Україна мати і засобів, і людей у такій кількості, щоб нейтралізувати «Шахеди»?
- Потрібно щось кардинально нове – чи просто велика кількість «старого»?
- Проблема, якщо грубо, у персоналі – чи в залізі? Чи були помилки, які тепер треба виправляти?
Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії пропонують розібратися.
Чи є цьому межа?
Кількість застосованих за одну атаку дронів типу Shahed стрімко зросла лише протягом цього літа. Ця російська зброя зараз стосується кожного жителя України, як би далеко від лінії бойового зіткнення він не жив. Лише у липні цілями концентрованих нальотів «Шахедів» стали Чернівці, Львів, Луцьк, Хмельниччина. У Києві масовані дронові атаки з балістичним «фінішем» стали ніби частиною щотижневого розкладу.
Крім цього – що є досить несподіваним поворотом – Росія почала активно бити цими дронами по прифронтовій зоні: Слов’янську, Дружківці, Добропіллю. Агресор має можливість обстрілювати прифронт значно ширшим переліком боєприпасів – реактивною артилерією, плануючими авіабомбами, «Ланцетами», «Молніями» тощо – але виявилось, що усе це для агресора почав переважати дешевий і масовий «Шахед» (в російській версії «Герань»).
Ще наприкінці травня військові оглядачі обережно попереджали, що їх може стати 200 або навіть 300 «уже незабаром». Але найближе «незабаром» показало: те, чим лякали, було оптимістичним прогнозом. Насправді Кремль здатен витрачати на одну атаку по 500-700 боєприпасів.
«Це звичайний бізнес. Коли ти створив модель, яку можеш серійно виробляти, і в тебе є джерело компонентів, ти далі можеш це масштабувати в необмежених кількостях», – каже в ефірі Радіо Донбас Реалії фахівець у галузі радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов.
Гарна новина полягає у тому, що так само відбувається і в Україні: якщо модель відпрацьована, збільшувати масштаби її виробництва за відповідного фінансування можна практично необмежено. Тож питання у тому, що саме із методів захисту неба може «штампувати» Україна.
Детально про усі конструктивні зміни в «Шахедах» дивіться у випуску Донбас Реалії:
Чому так багато говорять про зенітні дрони?
«Шахед виробляється у такому темпі, у якому не виробляються зенітні засоби», – зауважує в ефірі Радіо Донбас Реалії головний редактор збройового видання Defence Express Олег Катков. І саме це – формула проблеми.
Якщо зенітних засобів потрібно багато (дуже приблизна оцінка аналітиків – 300 на добу, щоб мати змогу витратити по 2 на дрон) – то потрібно мати такий, який є дешевшим за ціль, і який відносно просто виробляти. Звідси і виникло рішення щодо дронів-перехоплювачів, вони ж – зенітні дрони.
Що Україна можна виробляти в такому темпі, що буде мати на порядки нижчу вартість, ніж «Шахед»? Зенітний дронОлег Катков
«Що Україна можна виробляти в такому темпі, що буде мати на порядки нижчу вартість, ніж «Шахед»? Зенітний дрон. Це єдине, що вбачається. Тому що навіть якщо взяти фантастичний сценарій – попросимо [президента США Дональда] Трампа вимкнути GPS у всьому світі – будуть летіти на ГЛОНАССі. Немає рубильника, щоб це вимкнути», – пояснює Олег Катков.
Взагалі, саме явище зенітних дронів було чистим ноу-хау України. У 2023 році Сили оборони почали застосовувати FPV, щоб збивати російські дрони літакового типу. Агресор, якщо спиратися на дані об’єктивного контролю, зміг повторити це лише через чотири місяці. Але відтоді став (типово для усіх технічних засобів цієї війни) швидко масштабувати метод.
FPV бригади НГУ «Рубіж» наближається до російського дрона-розвідника Zala, щоб уразити його. Сіверський фронт, листопад 2024 року
Чому ж зенітний дрон проти «Шахеда» – це не те саме, що вже давно і успішно використовується на фронті? Ці нюанси пояснили Донбас Реалії фахівці з озброєння Олег Катков, Сергій Бескрестнов та Олександр Карпюк («Серж Марко»), військовослужбовець батальйону безпілотних систем 59-ї бригади Сил безпілотних систем ЗСУ, а в минулому технологічний волонтер. Ось ключові моменти:
- Антишахедному БПЛА потрібна вища швидкість, ніж звичайному FPV: щоб наздогнати російськи розвідувальні дрони Zala, «Орлан», Supercam, перехоплювачу достатньо буде 200 км/год, а щоб піти на зближення з «Шахедом» – під 300.
- Потрібна придатність перехоплювача до використання у туман, сніг, негоду (розвідник у таку погоду просто не літає), і неодмінно – камера нічного бачення.
- Потрібна висотність: хоч російські «крила» придатні для польотів на висотах до 5 кілометрів, часто, аби бачити місцевість, вони літають не надто високо, а робочі висоти «Шахеда» вже, як правило, перевищують 2 кілометри.
- Потрібне окреме, дещо ускладнене, навчання пілотів на цей вид дрона. Від оператора буде вимагатися висока швидкість реакції: «Шахед» пролітає повз об’єкти, а не досліджує їх, як розвідник, тож потрібно зафіксувати ціль, привести зенітний дрон у боєготовність, злетіти, дістатися висоти, візуально знайти ціль і знищити її – і усе це, поки «Шахед» не вилетить з радіусу дії зенітника.
За цих вимог, можливо, перехоплювачам «Шахедів» потрібна буде навіть інтеграція системи самонаведення, пояснює Олег Катков: «У нас немає такої розкоші, що «от вам ТЗ (технічне завдання – ред.), зустрінемось через 3 роки на полігоні». Вочевидь, будуть ухвалюватися рішення «з коліс»: з’являться дрони, які уміють це, потім це, це, – будуть розвиватися поступово. У нас немає розкоші ставити це на паузу на кілька років».
Отже, Україна вже має технічне рішення, але воно – на стадії розгортання і «вписування» в загальну систему ППО держави.
«Те, що у нас є рішення щодо зенітних дронів – це, звісно, дуже круто, але наша проблема якраз в тому, що ми не будували систему», – коментує «Серж Марко». Він оцінює прорив із перехоплювачами як чергову низову ініціативу, якій дали поштовх мотивовані підрозділи – але яка запізно інтегрується в загальний механізм.
Тоді в нас був час, наприклад, щоб організувати «учебки» та розпланувати штатні підрозділи по УкраїніОлександр Карпюк
«Ще півтора роки тому, коли почалася небезпека від дронів, зокрема, розвідувальних, які заходять в режимі радіотиші на наші аеродроми і уражають стратегічні обʼєкти – вже тоді треба було піднімати питання щодо збільшення зенітних екіпажів, – наголошує військовий. – Тоді в нас був час, наприклад, щоб організувати «учебки» та розпланувати штатні підрозділи по Україні. Був час набрати зенітних пілотів, узгодити координаційні програми, можливо, покращити їх під ці задачі, набрати в штаби офіцерів. Поки росіяни нарощували потік дронів на «Єлабузі», ми повинні були рости еволюційно».
Читайте також: «Восени нас може чекати Армагеддон»: як Росія модернізовує «Шахеди»
На запитання під час ефіру Радіо Донбас Реалії, у складі якого виду військ діятимуть оператори перехоплювачів та ким комплектуватимуться, начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат відповідає:
«Усі Сили оборони будуть мати такі підрозділи. Десь будуть локально розташовуватись, можливо, разом навіть із мобільними вогневими групами. Так, можливі навіть такі варіанти, щоб був автомобіль для пересування, і за потреби або кулемет буде працювати, або дрон-перехоплювач, у такий спосіб, щоб максимально ефективно відпрацьовувати по ворожих цілях, зокрема, в тилових містах і інших населених пунктах, де є стратегічні підприємства і потрібно прикривати нашу інфраструктуру».
Збиття цілі над Києвом, 7 вересня 2024 року
Чи можуть впоратися з такою навалою мобільні вогневі групи?
Ефективність роботи мобільних вогневих груп (МВГ) головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирськийоцінив у 40%, щоправда, не розтлумачив, що мається на увазі під терміном «ефективність» – відсоток збитих цілей з-поміж тих, які потрапляють у зону їхньої роботи? А можливо, частка від усіх дронів, задіяних в атаці?
Друге було б зовсім непоказовою цифрою, адже такі групи, озброєні крупнокаліберними кулеметами і ПЗРК, можуть уразити ціль, лише коли стоять на маршруті її прольоту. Інше – фізично неможливо, бо яким би не був високопрофесійним стрілець, йому – на відміну від ракети – потрібно «зустрітися» з БПЛА на короткій відстані. І саме тому велике значення має кількість мобільних вогневих груп, насичення ними території країни.
Робота мобільної групи на Харківщині у травні 2025 року
Вочевидь, для такого насичення Збройні сили зараз оголосили набір персоналу до «цивільних МВГ» – у форматі добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ). Для них розробили спеціальний контракт. Вступити у таку «МВГ-ДФТГ» можуть люди, які з різних причин не підлягають призову. Їм обіцяні фронтові виплати (100 тисяч грн) та робота у єдиній системі ППО країни.
Однак, протягом 2024 року мобільні вогневі групи, поряд з іншими тиловими підрозділами Повітряних сил і Сил логістики, сильно постраждали від переведень фахівців у Сухопутні війська. Проблема у ЗМІ особливо активно почала висвітлюватися наприкінці 2024 року через заяви деяких військовослужбовців, проте на практиці такі переведення розпочалися у лютому, та навіть були анонсовані військово-політичним керівництвом країни і тоді щойно призначеним головкомом(Донбас Реалії детально розбирали цю проблему тут).
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Шахедно-ракетні ночі». Як українці після нічних обстрілів працюють і вчаться? Поради«Свого часу ми зробили серйозну помилку, скоротивши кількість МВГ, переводячи персонал цих команд у піхоту. Потрібно відновлювати функціонал цих підрозділів і насичувати їх відповідною технікою. Як найменш затратна компонента в частині боротьби з ворожими дронами - це наше майбутнє», – зазначає в ефірі Радіо Донбас Реалії військовий аналітик, спікер Генштабу ЗСУ (2014-2017) Владислав Селезньов.
Крім того, що ефективність мобільних груп прямо залежить від їхньої кількості – дрони стають недосяжними для стрілецького озброєння, піднімаючись на висоту понад 2 кілометри. А це вони зараз роблять часто.
Зенітні гармати і ЗРК малого і середнього радіусу ще актуальні?
Авжеж, але вся проблема у кількості боєприпасів та установок, виробництво яких не може наздогнати темпи виробництва Росією «Шахедів-Гераней».
«Покрити всю Україну «Гепардами» ми ніяк не можемо, але прикривати окремі об'єкти цілком можливо», – говорить Юрій Ігнат.
Розуміти під «Гепардами», вочевидь, можна всю зенітну артилерію загалом. Із зенітних гармат на озброєнні України зараз є німецькі Gepard і Skynex, шведська L-70 Bofors, радянські Зу-23. Ця зброя є пріоритетною для роботи по дронах.
Із зенітно-ракетних комплексів малого і середнього радіусу – IRIS-T, Hawk, NASAMS, Stormer. Це – гірший варіант для роботи по дронах. Часто в цьому випадку застосовують вислів «це не ракета збиває дрон, а дрон збиває ракету»: мається на увазі співвідношення цін на боєприпаси. Працювати по дешевому БПЛА зенітною ракетою не просто дорого – ракет просто неможливо стільки виготовити, якщо на тиждень їх потрібно до 2 тисяч.
Робота зенітної гармати під Харковом, 2 липня 2025 року
Окремий вид – модульний комплекс Vampire (пікап із пусковою), створений якраз-таки для боротьби «Шахедами». Він є ракетним, але оснащений не зенітною ракетою, а ракетою повітря-земля Hydra. Для її використання потрібні системи наведення APKWS – саме ті, партію яких, нещодавно США замість України віддали на Близький Схід.
Тож застосування як зенітної артилерії, так і малих/середніх ЗРК обмежується двома чинниками: реальними обсягами виробництва у Європі та США – і настроями партнерів, від яких повністю залежить постачання боєприпасів та самих установок.
Удари по виробництву «Шахедів» можуть «вимкнути рубильник»?
З останніх успішних – наліт БПЛА на заводи «Купол» в Іжевську, що складає ЗРК за віднедавна й «Шахеди», та «ВНИИР-Прогресс» в Чебоксарах, що виготовляє CRPA-антени (ті, що захищають «Шахеди» від впливу РЕБ).
Також періодично дрони долітають до особливої економічної зони «Алабуга» під Єлабугою в Татарстані (республіка РФ) – там вперше локалізували іранський «Шахед» та наразі виробляють його найбільш масштабно, залучивши до збирання студентів.
Одна з дронових атак на «Алабугу», квітень 2024 року
Цей спосіб захисту неба залежить від спроможностей українських стратегічних безпілотників та – поки що у теорії – можливості серійного виробництва балістичних ракет.
Втрата навіть одного з елементів загальмовує процес виробництваВладислав Селезньов
«Це стратегія, спрямована на максимальне вихолощування можливостей російської оборонної промисловості, адже втрата навіть одного з елементів загальмовує процес виробництва дронів. Враховуючи, що санкційна політика проти Росії усе ж діє, не завжди російські емісари можуть у стислі терміни замінити все те, що знищується українськими операторами дронів. Шлях знищувати ворожу інфраструктуру, в тому числі залізничну, задіяну в логістичних процесах, – цим є сенс займатися», – каже Владислав Селезньов.
Радіоелектронна боротьба веде гонитву з антеною «Шахеда», і її не можна зупиняти
Тут проблема полягає у тому, що Росія постійно модернізує в дронах CRPA-антену – це антена, яка протидіє радіоелектронному впливу. Російський «бренд» CRPA має назву «Комета» – саме її завод у Чебоксарах став мішенню у червні. Крім «Комети», Росія закупає іранські варіанти CRPA (наразі слабші) та потенційно може отримати їх від Китаю.
В чому полягає модернізація, поверхово можна пояснити так: у «Кометі» на початках було 4 канали, потім – 8, тепер – 16. Це означає, що «давити» кожен канал потрібно окремою завадою – на сучасний «Шахед» їх уже треба 16.
Свіжу версію два тижні тому побачили на власні очі журналісти «Схем» (проєкт Радіо Свобода) у Київському НДІ судових експерти, де досліджують російські боєприпаси:
Рішення тут – комплекси РЕБ мають на випередження ставати потужнішими – та розташовуватись щільніше. Друге потрібно для того, щоб позбавити дрон можливості дотягти до зв'язку за своєю інерційною системами навігації (висотоміром, магнітним компасом, трубкою Піто, що вимірює швидкість) – вона допомагає дрону подолати радіус дії РЕБ, щоб потім скорегуватися. Ось як пояснив в інтерв’ю NV Сергій Флеш:
«Тут працює тактика закриття максимально великої території цілою мережею щільного РЕБу – тоді «Шахед», влітаючи в зону, втрачає зв’язок надовго. Летить-летить, а сигналу все немає і немає. Він намагається знайти супутниковий сигнал, щоб відкорегуватися – а його все немає, він продовжує летіти, грубо кажучи, за компасом на північ, на висоті 2 кілометри, чекає повернення сигналу. Таким чином він ціль не знаходить, і складаються сприятливі умови, щоб МВГ або ППО його збило, тому що він тримає висоту, швидкість і летить прямо».
«Вони вдосконалюють їх (антени – ред.), щоб зробити стійкішими, але ми маємо теж йти вперед, щоб і собі робити сигнал РЕБ потужнішим, збільшувати кількість станцій, щоб менше «Шахедів» могли користуватися системою наведення (тобто GPS – ред.)», – зазначає Юрій Ігнат.
Авіація – розкіш чи раціональне рішення, яке треба масштабувати?
Цей ешелон протиповітряної оборони зараз активно задіяний та залишиться актуальним надалі, проте, як і у випадку зенітних засобів, тут завжди буде існувати проблема кількості – якщо ідеться про 500, 700 чи більше сотень повітряних цілей у небі.
У відбитті повітряних атак нині беруть участь винищувачі, вертольоти та легкомоторні літаки. Різниця між ними велика. Робота винищувача (і його обслуговування, і сама ракета) є, знову ж, занадто витратною як для збиття «Шахеда», а працювати проти низькошвидкісної цілі реактивному літаку складно. Легкомоторна авіація – більш доцільна. За словами головкома Сирського, Україна навіть отримує легкомоторні літаки від партнерів.
Ми маємо теж йти вперед, щоб і собі робити сигнал РЕБ потужнішим, збільшувати кількість станційСергій Флеш
Сергій Флеш називає малу авіацію рішенням із категорії «розраховувати на себе» – а тому кращим.
«Пілоти наші класно працюють. Ця історія перебуває трохи в стороні, і буває навіть прикро, – каже він. – Пілоти відіграють велику роль, не допускаючи «Шахеди» до великих міст. Вони роблять титанічну роботу, збиваючи їх в полях».
«Якщо працює наземне ППО, відповідно, там авіація не працює. А там, де немає наземного ППО, в тих регіонах можуть відпрацювати і гелікоптери, і винищувачі, зокрема, це стосується центральних і західних регіонів нашої країни», – зазначає спікер ПС Ігнат.
Відбиваючи повітряну атаку, у червні загинув пілот F-16 Максим Устименко:
Прощання із загиблим пілотом F-16 Максимом Устименком (фоторепортаж)
Росія змінює не лише кількість, а і конструкцію: це впливає на ППО?
Крім кількісних показників, у «Шахедах» відбуваються також конструктивні зміни. Крім вдосконалення анти-РЕБівської антени «Комета», протягом цього літа в дронах зафіксували кілька важливих технічних проривів.
- Поява модуля радіокерування. Це означає, що дрон може управлятися оператором, і це Росії потрібно, щоб застосовувати його у так званому мідл-страйку (ударів середньої дальності – ред.) – для ударів по фронтовій логістиці. Тепер «Шахед» можна навести на цінну ціль, помічену вже в процесі польоту – в тому числі, рухому (ЗРК, РЛС тощо).
На Донеччині вже траплялися навіть випадки атак «Шахедами» цивільного автотранспорту, тобто противник починає застосовувати ці БПЛА, майже як FPV.
Наразі зафіксована поява модулів радіоуправління, які дають змогу керувати дроном з відстані до 150 кілометрів, за умови, якщо у повітрі висить ретранслятор. Ця модифікація актуальна лише для фронту – на великих дальностях «Шахед», як і раніше, працює за координатами. Тож на захисту тилової частини території країни це не поки не впливає, а от у прифронті стає актуальним застосування, крім підміни GPS, ще і стандартного РЕБу. - Росія випробовує «Шахед» з реактивним двигуном. Якщо вона констатує його ефективність і почне масово штампувати саме такі моделі, план із дронами-перехоплювачами доведеться суттєво змінювати – вони теж мають стати реактивними. А деякі методи втратять актуальність.
«Тоді можна виключати з засобів протидії армійську авіацію – вертольоти, – та мобільні вогневі групи, бо з кулемета збити ціль, яка летить на швидкості 600 км/год – це винятково професіоналізм та ще вагон воєнної удачі. Проти такого засобу будуть працювати зенітно-ракетні комплекси та реактивні зенітні дрони», – зазначає Олег Катков.
Частини російських дронів у київській дослідній лабораторії, серпень 2024 року
Підсумки: куди все рухається
Захист неба в нових обставинах вимагає рішень як технічних, так і організаційних. Вочевидь, на нинішній ситуації позначились інциденти з переведенням персоналу мобільних вогневих груп у Сухопутні війська та відсутність структурних рішень щодо зенітних екіпажів у той період, коли інженери та перші підрозділи вже експериментували з цим методом.
Зараз, як заявлено, цей процес значно пришвидшився. Фахівці більш-менш солідарні у тому, що жодна зі складових протиповітряної оборони, попри зміну характеру атак Росії, не втратила актуальності та має тримати свій «сектор». Нові методи – додаватися до вже робочих.
Якщо повернутися до теми впровадження зенітних БПЛА – то не менш важливою задачею, окрім збирання самих апаратів з відповідними характеристиками, є так звана оперативна обізнаність. Перехоплювачам потрібно дати інформацію – збільшити покриття території країни радарами. Зокрема, через це «Серж Марко» на початку цього матеріалу говорив про несформовану досі систему, в якій мають працювати зенітні антишахедні екіпажі.
«Це, наприклад, ізраїльські радари RADA, – говорить він. – Є й інші виробники, але їх потрібно було закуповувати всі ці два роки і закривати ними всі наші стратегічні, інфраструктурні об'єкти і місця, де дрони просочуються і які невидимі для великих РЛС. Зараз цим займаються. Подивимося, як воно буде».
Читайте також:
Як збивають «Шахеди» над Дніпром: «ідемо на перехват або переслідуємо»Зеленський розповів, скільки дронів і ракет Росія запустила по Україні за тижденьЗвідки вилітають «шахеди»? Точки в окупованому КримуУкраїна розширила санкції проти РФ: одна з компаній розташована в Алабузі, де виробляють «Шахеди»Подвійна втрата Шовкошитних: на фронті загинув син, а дронова атака Росії знищила книжки «Українського пріоритету»ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.