Справа Шабуніна: політична розправа чи законна підозра?

Днями Державне бюро розслідувань повідомило про підозру антикорпуціонеру, голові Центру протидії корупції Віталію Шабуніну, який добровільно мобілізувався до ЗСУ на початку повномасштабної війни. Нині йому закидають ухилення від військової служби і шахрайство, йдеться на сайті ДБР.

Врученню підозри передували обшуки, які правоохоронці провели за місцем служби Віталія Шабуніна на Харківщині (куди його перевели за кілька днів до того), а також у Києві, де живуть дружина та двоє дітей активіста.

У ЦПК, який очолює Шабунін, заявили про атаку через критику Офісу президента, а підозру та обшуки у Шабуніна назвали «свавіллям» та «політичною розправою». Там також заявили про численні порушення з боку ДБР під час проведення слідчих дій, на які, зокрема, не було ухвали суду.

На захист очільника ЦПК виступили депутати від опозиції, військові, громадські активісти та медіа. Зокрема, у фракції «Голос» припустили, що у справі Шабуніна влада може використовувати правоохоронців з метою політичної розправи, що є абсолютно неприйнятним.

Нині, за повідомленням ЦПК, Віталій Шабунін перебуває у Києві, адже має низку повісток на допити у ДБР і повернутися до військової служби наразі не може. Водночас, за інформацією антикорупціонерів, слідчий ще не подав клопотання про обрання запобіжного заходу.

Що відомо наразі про справу Віталія Шабуніна, про що йдеться у підозрі ДБР, як відреагували у ЦПК та громадськість і чи має ця справа ознаки політичного переслідування – читайте далі.

Про що йдеться у справі?

11 липня стало відомо: ДБР проводить обшуки у Віталія Шабуніна, голови Центру протидії корупції. Правоохоронці прийшли на місце військової служби активіста на Харківщині, у Чугуївському районі – туди його несподівано перевели за кілька днів до подій.

Слідчі дії також проводили вдома у Шабуніна в Києві, де живе його сім'я. Про це першим повідомив ЦПК. У повідомленні йшлося: в активіста, зокрема, забрали мобільний телефон. Згодом також заявили, що телефони і планшети забрали у дружини та дітей активіста.

Також, за твердженням ЦПК, обшуки ДБР проводили без ухвали суду, з порушеннями та без адвокатів.

Згодом офіційне повідомлення про підозру Шабуніну з’явилося на сайті ДБР. У ньому йдеться, що активіст «систематично ухилявся від проходження військової служби», а також, не маючи законних підстав, використовував автомобіль, призначений для ЗСУ.

Правоохоронці заявляють, що після мобілізації до війська у 2022 році, Віталій Шабунін тривалий час не з’являвся на місце служби, а «під виглядом «відряджень» перебував у цивільних установах, що не належать до складу Сил оборони».

У ДБР заявили, що Шабунін «систематично ухилявся від проходження військової служби», а також, не маючи законних підстав, використовував автомобіль, призначений для ЗСУ

Також, як запевняють у ДБР, слідство задокументувало, що Шабунін отримував понад 50 тисяч гривень щомісяця, хоча не був присутній у частині.

До того ж, слідство каже, що Шабунін користувався автівкою, ввезеною як гуманітарка для ЗСУ, в особистих цілях, зокрема у Києві, «без належного оформлення та за відсутності правових підстав».

За інформацією правоохоронців, нині розслідування триває, вирішується питання обрання запобіжного заходу. Інкриміновані статті передбачають покарання у вигляді 10 років ув'язнення.

Як повідомили на сайті ДБР, «ця процесуальна дія жодним чином не пов'язана з його професійною діяльністю».

Втім, сам Шабунін, його колеги з ЦПК та однодумці серед громадськості та політикуму мають іншу думку щодо мотивів справи.

Шабунін заявляє про «корупційний авторитаризм»

«Факти говорять про те, що Зеленський робить перші кроки на шляху до корупційного авторитаризму. Я хочу в цьому помилятися, але є набір фактів, які свідчать на користь цієї тези», – сказав Віталій Шабунін під час трансляції на Youtube-сторінці ЦПК щодо деталей справи.

Серед фактів, які називає Шабунін, зокрема, відмова Кабміну призначати обраного незалежною комісією очільника БЕБ, що гостро критикують у Центрі протидії корупції, а також законопроєкт, який, як запевняє ЦПК, легалізував би корупцію в оборонці. Про нього Радіо Свобода розповідало детальніше у програмі «Свобода Live».

«Безперечно меншим, але кроком на шляху до корупційного авторитаризму Зеленського є і кримінальні провадження проти мене та інших критиків чи викривачів. Догнати. Залякати. На прикладі кількох показати всім, що якщо захоче, то може робити що завгодно і з ким завгодно», – йдеться у першому дописі Шабуніна після обшуків.

За його словами, обшук почався вдень, о 14-й, в п'ятницю і закінчився вранці, о 5-й, у суботу.

«Посеред обшуку мені вручили підозру, за якою опричники Зеленського з ДБР і прокуратури пропонують закрити мене на 5-10 років за отримання офіційної зарплати 225 тисяч грн за пів року (з яких 40 тисяч – обов'язкові податки і збори)», – зазначив активіст.

Шабунін також додав, що у нього вилучили мобільний телефон, а коли через 2 години оперативник ДБР заніс його у кімнату, то мобільний був розблокований. «Тож чекаю на фантастичні історії медійної обслуги Зеленського. Процесуально не уявляю, як можна легалізувати аж такий цирк (навіть в Печерському суді)», – йдеться у дописі Шабуніна.

У ЦПК також заявили, що, «окрім незаконного переслідування, обшуки є спробою з боку влади також отримати доступ до інформації про діяльність Центру протидії корупції. Мета проста – підірвати нашу діяльність з викриття корупції влади. Тому ми очікуємо на подальші провокації».

ЦПК також нагадали, що Шабунін добровільно мобілізувався до ЗСУ 25 лютого 2025 року. За їхніми даними, обвинувачення ДБР стосуються періоду вересень 2022-го – лютий 2023 року, коли Шабунін був офіційно відряджений до НАЗК.

Це відрядження оформлене відповідно до військового наказу, і він, як солдат, не мав права його не виконати, а виконання наказу про відрядження не може вважатися ухиленням від служби, зазначають у заяві громадської організації.

«Після завершення відрядження в НАЗК Віталій разом зі своїм підрозділом поїхав на Донеччину та проходив військову службу там», – йдеться у публікації.

«Мета проста – підірвати нашу діяльність з викриття корупції влади. Тому ми очікуємо на подальші провокації»: із заяви ЦПК

Пояснили і звинувачення у шахрайстві, що у ДБР закидають Шабуніну. Мовляв, виконуючи наказ командування про відрядження до НАЗК, отримував офіційну зарплату військовослужбовця: 20 тисяч гривень грошового забезпечення і 30 тисяч гривень додаткової винагороди, передбаченої на той момент для всіх військових. «Бойових» він не отримував, запевняють у ЦПК. І додають: із суми збитків, в чому звинувачують Шабуніна, а саме 224 тисячі гривень, понад 40 тисяч – сплачене ЄСВ.

Пояснили і про автівку: машину 2005 року для Шабуніна як для військовослужбовця придбали благодійники, що є законною та поширеною практикою у Силах оборони.

«Оскільки по своїй суті обвинувачення надумані, ми переконані, що ключовою метою як самої справи, так і вистави зі слідчими діями є дискредитація та тиск у відповідь на нашу жорстку критику та громадську діяльність», – резюмують активісти.

Раніше ДБР повідомило про підозру його екскомандиру Шабуніна Віктору Юшку – за те саме відрядження. Про це детальніше.

Історія появи справи

Справу проти Віталія Шабуніна відкрили за заявою журналіста Володимира Бойка – до повномасштабної війни він брав участь у ток-шоу на каналах депутатів від нині забороненої партії ОПЗЖ, а згодом долучився до лав ЗСУ.

У дописі на Facebook він стверджує, що 2 роки тому дізнався, нібито Шабунін фіктивно рахується на службі у тій же 241-й окремій бригаді ТрО, де служив Бойко, чоловіки несли службу в різних батальйонах.

За словами Бойка, Шабунін «обіймав посади стрільця, водія-електрика й навіть розвідника, але за півтора року служби жодного разу не з’явився в своїх підрозділах», а перебував у Києві.

Тим часом його командир нібито нараховував Шабуніну грошове забезпечення 23 тисячі гривень на місяць, а також додаткову винагороду в розмірі 30 тисяч гривень на місяць, йдеться у дописі.

Віктор Юшко, екскомандир 207-го батальйону ТрО, у якому служив Віталій Шабунін, отримав підозру у зловживанні владою або службовим становищем

Згодом Віктор Юшко, екскомандир 207-го батальйону ТрО, у якому служив Віталій Шабунін, отримав підозру у зловживанні владою або службовим становищем. Про це повідомляло Суспільне із зали суду, де військовому обрали запобіжний у вигляді застави 60 тисяч гривень.

За даними слідства, він видавав накази про фіктивні відрядження військових, зокрема Шабуніна, якого відрядив до НАЗК. І, попри відсутність на місці служби, стверджує слідство, очільник ЦПК отримав грошове забезпечення у повному обсязі – збитки, завдані державі, правоохоронці оцінили у 224 тисячі гривень.

Сам екскомандир Юшко свою провину заперечує, мовляв, у відрядження відправляв на підставі офіційних звернень і все було законно. Щодо виплати додаткової винагороди Юшко зазначав: до березня 2023 року, за постановою Кабміну, 30 тисяч гривень виплачували усім військовим.

Судові засідання щодо Віктора Юшка відбувалися у лютому-березні 2025 року.

Як на підозру Шабуніну відреагували політики

Серед українського політикуму звучали різні заяви.

Свою підтримку Шабуніну, його дружині і дітям висловила голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна, народна депутатка від партії «Слуга народу».

«Підозра Віталію Шабуніну – це черговий приклад міксу нікчемності, вибіркового кривосуддя та переслідувань від ДБР за принципом «друзям – усе, ворогам – закон». Рано чи пізно ми це викорінимо. Політичні переслідування в Україні ніколи не закінчувалися вдало», – написала вона.

Члени депутатської фракції «Голос» закликали владу «зупинити незаконні дії правоохоронних органів та надати публічні роз'яснення ситуації навколо тиску на Віталія Шабуніна та його родину».

«Використання правоохоронних органів з метою тиску на політичних опонентів влади набуває ознак системності. І це в рази небезпечніше у момент, коли ворог робить все для розколу суспільства, а опоненти серед членів ЄС у цей час критикують Україну, намагаючись зірвати процедуру вступу», – наголосив народний депутат від партії «Голос» Ярослав Юрчишин.

Серед депутатів нейтральну позицію зайняла Мар’яна Безугла, яка звернула у своєму дописі у Facebook, що через розслідування Віталій Шабунін змушений був покинути службу в фронтовій зоні, куди його, яка сам заявляв активіст, перевели в бойову механізовану бригаду на Харківський напрямок.

«Також наголошу ще раз: своїм розслідуванням ДБР забрало Віталія Шабуніна з фронту, куди він так і не доїхав і щодо чого жалівся. Парадокс. То, може, ДБР врятувало Віталія?)» – написала Безугла.

«Те, що зараз влада Зеленського влаштувала проти Шабуніна, як і проти всіх інших, хто критикує офісно-президентську республіку – це чистий авторитаризм з прицілом на диктатуру», – написав народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Володимир Ар’єв.

Голова фракції і колишній президент Петро Порошенко заявив:«Можна по-різному ставитися до діяльності Віталія Шабуніна, але за будь-яких обставин у нас відбувався діалог. Я вдячний йому за допомогу в створенні незалежної антикорупційної інфраструктури в Україні за часів моєї каденції».

Водночас в Офісі президента на підозру Шабуніну не реагували.

Офіційні заяви медіа

Низка українських ЗМІ виступила з офіційними заявами на підтримку голови ЦПК.

Так, в медіа обшук у Шабуніна пов’язують із минулими резонансними подіями, як от незатвердження урядом переможця конкурсу Олександра Цивінського керівником Бюро економічної безпеки (БЕБ) та відмови Вищого антикорупційного суду задовольнити клопотання про відсторонення з посади віцепрем’єра – міністра національної єдності Олексія Чернишова.

«У той час, як віцепрем'єр Олексій Чернишов, який отримав підозру від НАБУ за багатомільйонні збитки державі, не тільки не втратив посаду і не відсторонений від роботи, а й публічно включається в роботу міжнародної конференції з відновлення України в Римі – Віталію Шабуніну, військовослужбовцю, добровольцю з перших днів повномасштабної війни, вручають підозру. (…)І роблять це так, що не лишають сумнівів: Шабуніна переслідують не за те, що написане в підозрі (навіть якщо відкинути спірність звинувачень), а за його професійну діяльність, – пише «Українська правда». – Це створює небезпечний прецедент. І справа Шабуніна, і історія з БЕБ, і ігнорування підозри Чернишову – не окремі епізоди. Це елементи нової політичної стратегії: послаблення інституцій, персоніфіковане переслідування, демонтаж громадського контролю».

Видання «Дзеркало тижня» назвало обшуки «маркерною подією»: «Вона чітко окреслює лінію поведінки влади до і після атаки на Бюро економічної безпеки. Бо БЕБ, коли уряд, порушивши закон, цинічно відхилив кандидатуру обраного на прозорому конкурсі Олександра Цивінського, був першим. Шабунін став другим».

Як «Українська правда», так і «Дзеркало тижня» називають справу «політичним переслідуванням».

«Це – про давнє, глибоко приховане бажання кількох змін корумпованої та непрофесійної влади розправитися з тими, кого раніше не могли знищити тільки через наявність діючої зовнішньої підтримки. Такою підтримкою був Вашингтон», – зазначає у заяві «Дзеркала тижня».

«Президент Зеленський завдав прямого удару по українській демократії, свободі слова та правах громадян. А крім того, ще й зганьбив статус військовослужбовця», – написало видання «Цензор.НЕТ» у своїй заяві.

«Є ознаки саме політики і політичного переслідування»

«Тут точно є ознаки саме політики і, скоріш за все, дійсно політичного переслідування при всій неоднозначності справи», – вважає політолог Ігор Рейтерович.

У коментарі Радіо Свобода він нагадує, що справа щодо Шабуніна і його служби в ЗСУ ненова, але така її активізація, обшуки без ухвали суду «і багато подібних таких речей явно свідчать про те, що ця справа політично активізована», каже експерт.

«В нього багато було критики, яка безпосередньо була спрямована проти Єрмака і проти тієї ситуації, яка в Міністерстві оборони. І вона рикошетом била по президенту України. Думаю, що тут момент якраз з цим пов'язаний, що оскільки критика вже просто нон-стоп була в бік Офісу президента і тих людей, які там ухвалюють рішення, ну от вони вирішили таким чином, можливо, ми можемо, звісно, тільки це передбачати, вирішили таким чином на нього натиснути», – пояснює свою думку Рейтерович.

«Хто б там як не ставився до Шабуніна, але це прецедент дуже небезпечний» – Рейтерович

Також політолог звертає увагу, що справою Шабуніна займається саме ДБР, яке повинно розслідувати справи щодо топкорупціонерів, політиків, відтак, «Шабунін – це явно не їхній клієнт», каже Рейтерович.

«Якщо у вас є якісь претензії, наприклад, до його служби в Збройних силах, це повинен бути, мабуть, Офіс генерального прокурора. Але ми побачили той орган, який явно має політичний дах і який явно контролюється тим же Офісом президента. Ну і поле, на якому все це відбувається, воно явно говорить про якісь політичні моменти. Хто б там як не ставився до Шабуніна, але це прецедент дуже небезпечний», – пояснює Рейтерович.

І додає, на ситуацію точно звернуть увагу західні партнери України, і можуть виникнути певні проблеми.

«Може проявитися в тому, що в різних звітах, які роблять ті ж єврокомісари стосовно свободи слова, переслідувань і так далі, Україна почне більш активніше фігурувати. А це може безпосередньо впливати на наші процеси європейської інтеграції, виділення певних коштів і багато інших речей», – припускає політолог.

«Прямий удар по цінностях»

Тиск на громадянське суспільство та активістів – «це прямий удар по цінностях, які всі ми відстоюємо у боротьбі з ворогом», зазначили у Transparency International Ukraine.

«Складно не помітити, що ці дії спрямовані продемонструвати політичний контроль над частиною правоохоронної системи у відповідь на незалежну діяльність реформованих антикорупційних інституцій та підтримку, яку вони отримують з боку громадянського суспільства. Тих, хто не боїться говорити вголос, хто відстоює принципи прозорості та підзвітності, хто вимагає реальних змін, не варто змушувати мовчати. Їхні голоси критично важливі для країни, яка у війні вже 12-й рік», – пояснили свою позицію в організації.

На підозру Віталію Шабуніну відреагували і правозахисники, зокрема, Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод, зазначила, що ЦПК одна із найбільш впливових антикорупційних організацій країни, а тому «цей факт миттєво став відомий усім міжнародним партнерам. І за дивним збігом усе це відбувається під час #URC, де та ж сама офіційна українська делегація усі ці дні лобіювала підтримку України», – написала Матвійчук у Facebook, згадавши Конференцію з питань відновлення України, яка тривала другий день у Римі, в день вручення антикорупціонеру підозри.

Джош Рудольф, керуючий директор та старший науковий співробітник програми «Стратегічні демократичні ініціативи» американського фонду The German Marshall Fund, що в Україні сприяє розвитку демократичних цінностей, називає обшук у Шабуніна «безпрецедентною ескалацією» тиску українським урядом на активіста протягом двох останніх років. Автор також закликає союзників України не ігнорувати цей випадок:

«Якщо вони (союзники – ред.) промовчать у цей небезпечний момент, їхні слова про підтримку української свободи виявляться ганебно порожніми».

«Важливо, аби процес був максимально прозорим»

Підозра Віталію Шабуніну знайшла і схвалення. Зокрема, народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко заявив, що має негативне ставлення до активіста і всього, що він робив і робить.

«Через «антикорупціонерів» у нас зруйнована державна служба, введені ці вічні норми з ПЕП, займатись бізнесом стало синонімом крадіжки, а працювати на державу та вигравати тендери – це взагалі одразу кримінал. В Раді всі бігали навколо цих антикорупціонерів, слухали, чомусь вважали, що у них якась пряма лінія з Обамою, Трампом, Байденом, голосували будь-яку дурню, яку вони пропонували», – написав Гончаренко у Telegram.

«Через «антикорупціонерів» у нас зруйнована державна служба, введені ці вічні норми з ПЕП, займатись бізнесом стало синонімом крадіжки, а працювати на державу та вигравати тендери – це взагалі одразу кримінал» – Гончаренко

Геннадій Друзенко, співзасновник Першого добровольчого мобільного шпиталю (ПДМШ) ім. Миколи Пирогова, занепокоєний «політизацією справи і спробою інтерпретувати її як політичний тиск, пов'язавши з громадянською активністю Віталія, яка не має жодного стосунку до проходження ним військової служби».

«Чим менше політизації буде у справі Шабуніна, тим краще буде Україні. Віталій не має бути ані недоторканим, ані офірним цапом. Оскільки він достатньо публічний (і дуже галасливий), його справа має бути юридично бездоганною. Закон в ній має перемогти «революційну доцільність». Право – політику. (...) Важливо, аби процес над Віталієм був максимально прозорим та юридичним і мінімально політичним. Докази мають бути переконливими. Процес – змагальним. Рішення суду – максимально справедливим», – зазначив Друзенко у Facebook.

Що далі?

Нині очікується засідання з обрання запобіжного заходу Віталію Шабуніну. За інформацією ЦПК, прокурори проситимуть обрати для нього особисте зобов’язання. Втім, «слідчий ще не подав клопотання», тому дата і час невідомі наразі.

Сьогодні Віталій Шабунін перебуває у Києві, у нього – низка повісток на допити у ДБР, за якими він зобов'язаний прибувати, тому не може наразі повернутися до місця служби.

«Справа за великим рахунком не закінчиться нічим, я чомусь в цьому переконаний, але це дійсно дуже сильно відволікає увагу, власне, цього ж Центру протидії корупції від тієї діяльності, якою вони займаються», – так щодо майбутнього розвитку справи вважає Ігор Рейтерович.

За його словами, зважаючи на посаду і звання Шабуніна у війську, «відповідати в першу чергу будуть люди, які підписували йому документи».

«Явно ж йому всі ці папірці хтось підписував. Тому відповідальність повинні нести вони, а він ніби буде тут не при справах. Я через це і не вірю, що справу доведуть до логічного завершення, тому що складно буде довести склад злочину з його боку. Чи можуть постраждати люди, які стояли нагорі? Так! А тоді слідству хіба треба довести, що він був в якійсь змові з ними. Але мені здається, з юридичної точки зору, якось притягнути його до відповідальності буде дуже складно», – пояснює свою думку політолог.

Хто такий Віталій Шабунін?

Віталій Шабунін – громадський діяч, активіст у антикорупційній сфері та блогер. Співзасновник і голова «Центру протидії корупції».

У минулому працював у громадській мережі «Опора» та очолював Всеукраїнську фундацію регіональних ініціатив.

У 2015-2016 роках очолював Раду громадського контролю при НАБУ.

Між 2019 та 2020 роками був членом Національної ради з питань антикорупційної політики.